Ответ:

Згідно "конституції" 1919 року в Індії створювався парламент, який складався з двох палат: Законодавчих зборів і Державної ради. З 140 депутатів Законодавчих зборів 100 обиралися представниками англійської та індійської буржуазії і поміщиками, інші призначалися віцекоролем з числа англійських чиновників. Члени Державної ради також частиною обиралися (34 депутата), частиною призначалися (26 депутатів). Порядок скликання і перелік питань, які обговорювалися палатами парламенту, визначалися віцекоролем Індії. Обидві палати були дорадчими органами при віцекороле. Їх роль зводилася до обговорення пропозицій англійських колоніальних властей. "Конституція" 1919 роки не задовольнила не лише народні маси, а й індійську буржуазію.

Сарвадаи ставили целью создание в независимой Индии общества, свободного от угнетения и основанного на воплощении в жизнь религиозных принципов истины, ненасилия, Веротерпимости и пр. 

В 1950-е гг. последователь Ганди Виноба Бхаве (1885-1982) разработал программу построения сарводайи, также опираясь на религиозно-нравственные принципы. 

Практические результаты движения бхудан (добровольного отказа землевладельцев от своих наделов д пользу неимущих) были незначительными. Все же движение  за построение сарводайи играет в общественной атмосфере Индии позитивную роль, поскольку утверждает секуляристские идеалы, противостоя религиозному фанатизму и кастовости.