Кальвіністська церква засуджує марнотратство, обстоює ощадливість, не визнає бідність як ознаку святості, вимагає сумлінної праці заради накопичення багатства. У кальвінізмі відкинуто всі зовнішні атрибути культу — вівтар, ікони, свічки, хрест. Обрядове життя зводиться до слухання молитов, створених пастором, його проповіді, співу псалмів. Шлюб освячується вдома, над померлими вдома читається молитва. Скасовані літургії та всі католицькі свята, окрім воскресіння.

Для кальвінізму характерно:

визнання лише Святого Письма, «Бог дав нам дві книги, два откровення про Себе: книгу природи та Книгу Святого Письма»;велике значення доктрини передвизначення (що йде від Божої волі — передвизначення життя людини, її спасіння та осудження);успіх у професійній діяльності служить підтвержденням вибраності;відкидання необхідності допомоги духовенства в спасінні людей;спрощення церковної обрядності.

Кальвінізм поширений у Шотландії, Нідерландах і в частині Швейцарії. Його прийняли пуритани в Англії та в Новій Англії й Пресвітеріанська і Конгрегаціоналістська церкви в США. Основу доктрини становить ідея передвизначення, відповідно до якої деякі душі заздалегідь обрані Богом, завдяки жертві Христа, для спасіння, а інші прокляті. Хоча в наш час[Коли?] кальвінізм у його найсуворішій інтерпретації зустрічається рідко, у ХХ столітті спостерігалося його відродження у вигляді неокальвінізму, завдяки роботам Карла Барта.