Діячі буржуазної опозиції перестали ховатися: тепер вони поспішали перешкодити проголошенню республіки і захопити владу у свої руки.

Людовік Філіпп на заклик тимчасового уряду прийняв титул намісника і звернувся до народу з прокламацією, повернув триколірний прапор, скликав палати на сесію і дав запевнення, що «карта буде правдою». На балконі ратуші з’явився  під руку з Лафайєтом і підняв революційний прапор. Це викликало таке заплення, що його становище було закріплене.

Парламент ухвалив нову конституцію і 6 серпня 1830 року передав Людовікові Філіппові титул короля французів. Конституція 1830 р. відрізнялася від карти 1814 року тим, що мала характер договору між народом і королем.

Парламент дістав законодавчу ініціативу, тобто міг виступати з самостійними проектами законів. В окремому артикулі зазначено свободу преси і заборонено заводити цензуру. Так липнева революція закріпила у Франції конституційну монархію.

Неорганізованість робітничого класу та слабість республіканської партії дозволили буржуазним лібералам здійснити свої плани.