Найбільш розвинена духовно частина людства протестувала проти жорсткого поводження з тваринами давно, а проте підхід до цієї проблеми був різний. Етісти далеких епох, в основному, наполягали на необхідності співчуття до тварин, волали до людського милосердя. Це трактування проблеми і до цих пір продовжує використовуватися організаціями, які отримали назву товариств "благополуччя тварин", які в своїй діяльності спираються на емоційне ставлення до тварин, переважно до домашніх. З XVIII століття філософи і богослови почали пропонувати інші аргументи на користь перегляду ставлення людини до тварин. Вони висунули ідею справедливості (X. Пріматт), ідею боргу людини - бутимилосердним до живих істот. Ідея справедливості в ставленні до тварин одержала свій розвиток у концепції Прав тварин, згідно з якою єдино етичним підходом до проблеми вважається справедливе ставлення до всіх живих істот, задоволення їхніх нагальних потреб. 

. Проблема права і боргу в ставленні до тварин Антропоцентризм проголошував право людини використовувати навколишній світ, живої та неживої, у своїх цілях. Антропоцентрична концепція світу ніколи не розглядала можливості існування у людини боргу перед ким-небудь. Проте зміна світоглядних орієнтирів сучасним суспільством змушує людину поглянути новими очима на його ставлення з усім світом живого, переглянути свій статус у світі живого. Відомий поборник прав тварин, богослов Д-р Е. Лінзи бачить у обраності людини його особливий обов'язок перед усім живим: "Якщо людина, що народилася наділяєтьс