До паразитів належать гриби, що уражують живі рос­линні організми. Це численні трутовики, які зростають на деревах і висмоктують живильні соки, будуючи за їх рахунок великі плодові тіла у вигляді копитоподібних наростів, що швидко дерев’яніють. Трутовики завдають неабиякої шкоди лісовому господарству, спричиняючи гниття деревини. Дуже довго натуралісти не могли пояснити, чому мі­целій, що вирізняється винятковою життєздатністю, по­збавлений сусідства з певними видами дерев або чагарників не розвивається й не плодоносить. Розгадати цю таємни­цю спромігся російський вчений Ф. М. Каменський. Ви­явилося, що для утворення плодових тіл багатьох шапин­кових грибів необхідно, щоб їх міцелій розвивався побли­зу певних дерев або чагарників. Доведено, що багато грибів, які ростуть на грунті, перебувають у симбіозі (співжитті) з корінням деревних та чагарникових рослин, утворюючи так звані мікоризи, або грибокорені — топкі бічні корінці дерев, оплетені мі­целієм. Гриб одержує від дерева або чагарника вуглеводи для утворення плодових тіл, а також вітаміни. Рослини-господарі, в свою чергу, за допомогою гриба дістають азот, фосфор, калій, кальцій та інші необхідні їм елементи, а поряд з цим ще й ростові речовини, які виробляються грибами. Таке співжиття грибів з певними деревами стале, воно закріплене навіть у назвах грибів: підберєзовик, підосичник (красноголовець) тощо. Саме тому підберезовик росте завжди коло берези, підосич­ник — біля осики, рижик сосновий — під сосною, білий гриб — під дубом, сосною, березою. Вищі гриби, або макроміцети, залежно від характеру спороношення поділяються на два великі класи: базидіо­міцети та сумчасті, або аскоміцети.